Колекція дзютте періоду Едо

Дзютте – старовинна японська зброя для відображення раптової атаки супротивника, озброєного катаною.
В епоху Едо, коли при відвідуванні високопоставлених осіб самураям пропонувалося роззброїтися, перш ніж увійти в приміщення для аудієнції, невеликі розміри дзюте (дзітте, дзутте) дозволяли приховати його в одязі, і використовувати в обставинах, що раптово змінилися - як для атаки, так і для.
Тяжка і зручна дзюте з круглим або гранованим клинком (boshin), зі спеціальним гаком, для того щоб зламати катану супротивника, зі зручною рукояттю, обгорнутою шкірою акули або ската, з обплетенням шовковим шнуром, зі спеціальним обертовим загостреним на кінці часи, коли самурай, запрошений на аудієнцію, не міг точно знати, чи повернеться він з неї взагалі, чи повернеться з новим призначенням, чи ця аудієнція лише привід для сварки.
Таку зброю як дзітте легко можна було сховати в широких рукавах кімоно, що надавало певної впевненості та захищеності.
Б епохи Едо народилася і сформувалася техніка спеціальних прийомів використання дзітте-дзіцу.
У пізні часи епохи Едо з першої чверті 19 ст. в японських замкових містах дзюте стали застосовувати для затримання злочинців і таким чином воно було атрибутом, характерною ознакою правопорядків міста.